Curiosity побачив на Марсі «море» правильних багатокутників: такого масштабу ровер ще не зустрічав

24.08.2026, 05:46 newsyou.info

Марсохід Curiosity під час підйому долиною Valle Grande опинився серед ландшафту, який команда місії назвала «морем багатокутників». Поверхня на великій площі вкрита правильними комірками завширшки лише кілька сантиметрів, схожими на гігантські стільники. Окремі такі структури ровер бачив і раніше, але вперше вони простяглися навколо нього настільки далеко, наскільки дозволяє бачити камера.

Поле багатокутних тріщин, сфотографоване марсоходом Curiosity

Панораму Curiosity зняв 19 і 20 червня 2026 року — на 4930-й і 4931-й марсіанські дні місії. Багатокутна текстура простягалася в усіх напрямках і навіть огинала невелику шестиметрову височину Miraflores, вершина якої вкрита шаром піску.

Окремі комірки мають приблизно від 4 до 8 сантиметрів у поперечнику, а за вимірюваннями панорами — приблизно 5–10 сантиметрів. Їхні краї утворюють підняті гребені, тому вся поверхня нагадує дрібну висохлу глину або бджолині стільники.

Для геологів форма одразу підказує кілька можливих механізмів, але жоден поки не визнаний остаточним. На Землі схожі полігони часто виникають, коли вологий осад висихає і тріскається. Curiosity уже знаходив у кратері Гейла тріщини, які вважають слідами циклів намокання та висихання.

Водночас багатокутні структури можуть формуватися і без простого висихання поверхні. Серед альтернатив — цикли нагрівання й охолодження, ущільнення похованого осаду, втрата води під тиском або зміна мінерального складу порід.

Саме тому команда не обмежилася фотографуванням. Curiosity вимірював форму гребенів, хімічний склад самих тріщин і матеріалу всередині комірок. Інструменти ровера дозволяють порівнювати сусідні ділянки й шукати мінерали, які могли утворитися за присутності води.

Особливий інтерес має геологічний контекст. Ровер уже багато років піднімається схилами гори Шарп, де послідовні шари порід працюють майже як архів зміни марсіанського клімату. Нижче Curiosity знайшов численні докази давніх озер і потоків, а вище розташовані породи, що формувалися в дедалі сухіших умовах.

Раніше в кратері Гейла були знайдені багатокутні грязьові тріщини, пов’язані з періодом приблизно 3,8–3,6 мільярда років тому. Цей час припадає на перехід від більш вологого раннього Марса до холодної та сухої планети, яку ми бачимо сьогодні.

З орбіти на Марсі відомі й набагато більші полігони — від десятків до сотень метрів. Нове поле цікаве саме тим, що Curiosity може дослідити сантиметрові деталі безпосередньо на поверхні.

Поки команда не стверджує, що Valle Grande зберегла сліди конкретного кліматичного процесу. Але якщо хімія та структура підтвердять циклічне висихання, ця ділянка додасть нову сторінку до історії часу, коли вода на Марсі зникала не миттєво, а могла повертатися знову й знову.

https://phys.org/news/2026-08-mars-curiosity-rover-massive-field.html

Читать полностью…