"Трампу будет очень и очень нелегко": Гаврищак о давлении на Украину, ударах по НПЗ и трех условиях Зеленского
Україна тимчасово призупинила удари по російських нафтопереробних заводах, однак продовжує атакувати підприємства, від яких залежить виробництво пального та ракетного озброєння. Київ запропонував Сполученим Штатам три варіанти домовленостей щодо НПЗ, проте, за словами Володимира Зеленського, жоден із них поки не реалізували.
Ведучий Ігор Гаврищак в ефірі 24 Каналу проаналізував можливі причини паузи та пояснив, чому удари по російській нафтопереробці можуть відновитися після виборів у США. Він також оцінив перспективи посилення тиску на Дональда Трампа, нові вимоги Кремля щодо НАТО та небезпеку територіальних поступок на Донеччині.
Сили оборони України завдали ударів одразу по трьох об'єктах у Воронезькій області. Під атакою опинилися підприємство "Воронежсинтезкаучук", Північний міст та Воронезьке акціонерне літакобудівне товариство, яке займається модернізацією літаків Іл-96, зокрема Іл-96-400М.
Атаки на підприємства синтетичного каучуку почастішали протягом останнього тижня. Серед цілей уже були "Омський каучук" і завод у Тольятті, а тепер до них додався Воронеж. Такі виробництва мають значення не лише для автомобільної та хімічної промисловості.
Гаврищак звернув увагу на два напрямки, за якими українські удари можуть впливати на можливості російської армії.
Тверде паливо і присадки. Ось незамінні компоненти цих підприємств, по яких активно б'ють Сили оборони України. На твердому паливі працює величезна кількість російських ракет, зокрема балістичні "Іскандер-М"– пояснив Гаврищак.
Йдеться, зокрема, про метил-трет-бутиловий етер (МТБЕ), який використовують для підвищення октанового числа бензину. Після попередніх атак на НПЗ Росія вже послабила вимоги до якості пального до стандарту Євро-2, а пошкодження виробництв присадок може ще більше ускладнити випуск бензину з потрібними характеристиками.
Водночас українські безпілотники дедалі частіше спрямовують одразу на кілька об'єктів в одному регіоні. У Воронезькій області під удар потрапили підприємства двох різних галузей та транспортна інфраструктура.
Окрім нафтохімічних підприємств, Україна атакує заводи, які виготовляють компоненти для російського озброєння. 23 жовтня під удар потрапив "Протон" в Орловській області, а 25 жовтня – підприємство "Енергія" в Єльці Липецької області.
Для обох атак використали британські крилаті ракети Storm Shadow. По підприємству "Енергія" повідомлялося щонайменше про сім влучань, а на оприлюднених кадрах було видно пошкодження виробничих корпусів.
Роками Російська Федерація погрожує Лондону ударами своїх ракет. Водночас ракети Великої Британії дуже впевнено почуваються на території Росії. По "Протону" били Storm Shadow, і по "Енергії" теж прилетіли Storm Shadow– зауважив ведучий.
Завод "Енергія" спеціалізується на розробці та виробництві хімічних джерел струму. Його продукцію, зокрема батареї, використовують у різних російських системах озброєння, серед яких "Іскандер-М", "Кинджал", "Циркон" та "Панцир".
Пошкодження таких виробництв ускладнює забезпечення російського ВПК комплектуючими, необхідними для виготовлення ракет. Цей напрямок набуває особливого значення через дефіцит ракет-перехоплювачів для української протиповітряної оборони.
Замість того щоб покладатися виключно на перехоплення вже запущеної балістики, Україна намагається уражати підприємства, які забезпечують виробництво самих ракет та їхніх ключових компонентів.
Проміжні вибори до Конгресу США відбудуться 3 листопада. За оцінками американських позапартійних аналітиків, на які послався Гаврищак, демократи мають хороші шанси отримати більшість у Палаті представників і можуть поборотися за контроль над Сенатом.
Зміна складу Конгресу здатна вплинути на політику адміністрації Дональда Трампа одразу за кількома напрямками. Як повідомляє Reuters, демократи розглядають можливість обмежити фінансування військових операцій на Близькому Сході та посилити підтримку України.
Особливе значення матимуть бюджетні повноваження законодавців. Вони можуть впливати на оборонні видатки, фінансування Пентагону та реалізацію окремих рішень Білого дому.
Ще одне питання, яке може стати предметом розслідувань, – домовленості адміністрації Трампа щодо російського дизельного пального.
Будуть розслідування, будуть викликати на слухання. І це шалений важіль тиску на Білий дім. Повірте мені, після 3 листопада Трампу буде дуже і дуже нелегко– наголосив Гаврищак.
Впливові представники Демократичної партії вже вимагають від великих банків та портів зберегти документи, пов'язані з можливим імпортом російського дизеля. Якщо демократи отримають контроль хоча б над однією палатою Конгресу, перевірка цих домовленостей може стати одним із пріоритетів.
Водночас можливу перемогу демократів не варто автоматично сприймати як гарантію відновлення всієї військової допомоги Україні. Їхні позиції щодо фінансування Києва різняться, а частина політичних ініціатив може бути передусім способом посилити контроль над адміністрацією Трампа.
Окремо обговорюють скорочення витрат на операції проти Ірану та перегляд підтримки Ізраїлю. Такі рішення можуть змінити розподіл американських бюджетних ресурсів, однак залежатимуть від результатів голосування та позиції обох палат.
На майбутніх переговорах зі США та Україною Кремль може знову порушити питання скорочення військової присутності НАТО у Європі. За інформацією The Telegraph, на яку послався ведучий, Москва розглядає можливість повернення до вимог, висунутих ще перед повномасштабним вторгненням.
Йдеться про обмеження присутності сил Альянсу відповідно до конфігурації 1997 року. Така вимога зачіпає безпеку Польщі, країн Балтії та Фінляндії, яка приєдналася до НАТО у 2023 році.
Радник Путіна Юрій Ушаков несподівано заявив, що Москва хотіла б обговорювати майбутню архітектуру безпеки не лише зі Сполученими Штатами, а й з європейськими державами. Раніше Кремль переважно наполягав на прямих контактах із Вашингтоном, намагаючись усунути Київ та європейських союзників від ухвалення рішень.
Кремль, як завжди, вимагає нереалістичне. Росія намагається домогтися у війні з Україною на дипломатичному рівні більшого, тому що нічого не виходить у військовому плані– зазначив Гаврищак.
Він сумнівається, що європейські держави погодяться на такі вимоги, адже НАТО забезпечує не лише присутність військових контингентів, а й спільну оборонну взаємодію, розвідувальний обмін та координацію збройних сил.
Ушаков уже попередив, що не очікує від наступної зустрічі значного прогресу, назвавши її радше пробним кроком. Росія водночас продовжує висувати вимоги, які виходять далеко за межі безпосереднього припинення бойових дій в Україні.
За спостереженнями Гаврищака, останній удар по великому російському нафтопереробному заводу відбувся 8 жовтня, коли атакували Волгоградський НПЗ. Відтоді українські сили продовжують уражати нафтохімію та військові підприємства, але нових атак безпосередньо на НПЗ він не фіксує.
Американська адміністрація неодноразово вимагала від Києва припинити удари по російській нафтовій інфраструктурі. Сам Трамп публічно пов'язував українські атаки зі зростанням цін на дизельне пальне, хоча ситуація на світовому ринку залежить і від бойових дій на Близькому Сході.
На думку ведучого, США можуть використовувати залежність України від військово-технічної допомоги, щоб посилювати дипломатичний тиск.
Очевидно, що є певні важелі впливу. Можливо, це Starlink, можливо, передавання розвідданих, можливо, продаж озброєння через натівський рахунок PURL– припустив Гаврищак.
Володимир Зеленський повідомив, що Україна запропонувала Вашингтону три варіанти, за яких могла б погодитися не атакувати російські НПЗ. Перший – взаємне енергетичне перемир'я, за якого Росія також припинить удари по українській енергетиці.
Другий передбачає можливість використовувати супутниковий зв'язок Starlink для ураження російських пускових установок балістичних ракет безпосередньо на території Росії. Третій – суттєве збільшення постачань ракет-перехоплювачів до систем Patriot.
За словами президента, жоден із цих варіантів американська сторона поки не реалізувала. Водночас Вашингтон послабив частину санкційних обмежень щодо російського дизеля, а українські військові зіткнулися з проблемами у роботі супутникового зв'язку.
Окремі запитання виникли й через перебої з отриманням інформації про російські балістичні пуски в період 13 – 18 жовтня. Держсекретар США Марко Рубіо заперечував припинення відповідної підтримки, проте суперечливі повідомлення про її своєчасність залишилися.
Телеграм-канал Ukrainian Context, який ведучий пов'язує з оточенням Кирила Буданова, повідомив, що пауза в ударах по НПЗ може бути наслідком прохань не лише американських, а й інших партнерів України. За цією інформацією, вона має тимчасовий характер, поки Київ очікує відповіді на свої пропозиції.
Гаврищак припустив, що атаки можуть відновитися після американських виборів 3 листопада. Водночас конкретної дати ухвалення такого рішення наразі немає.
Після попередніх українських ударів нафтопереробні підприємства Росії зазнали серйозних виробничих проблем. Переробка нафти на підприємствах "Роснефти" скоротилася приблизно на третину порівняно з попередніми показниками.
Ремонт пошкодженого обладнання ускладнюють санкції, брак західних комплектуючих та необхідність шукати заміну через посередників. Китайські аналоги, за оцінкою ведучого, не завжди забезпечують потрібну якість, а їхнє постачання потребує додаткового часу та коштів.
Він звернув увагу, що для російських компаній виникла проблема економічної доцільності відновлювальних робіт.
Як тільки ремонтують, знову є удар. І це стає невигідно. Удари дійшли вже до такого рівня, що дуже скоро не буде чого ремонтувати. Треба буде зводити заново– пояснив Гаврищак.
Як приклади він навів Туапсинський, Рязанський та Сизранський НПЗ. За повідомленнями Bloomberg, які згадуються в огляді, ці підприємства місяцями простоювали або працювали з істотно скороченим завантаженням.
Туапсинський завод, за наведеними даними, не працює з квітня. Рязанський не зміг відновити стабільну роботу після весняних пошкоджень, а С
- Последние
- Популярные
Новости по дням
28 октября 2026
