Постійно хочеться їсти, навіть коли не голодні: психологиня пояснила, як позбутися звички

04.11.2026, 09:12 newsyou.info

Бажання постійно щось жувати не завжди пов’язане з голодом: іноді мозок шукає спосіб позбутися нудьги та отримати приємні емоції. Психологиня Сьюзен Алберс пояснила, чому люди тягнуться до їжі без фізичної потреби та які прості прийоми допомагають позбутися автоматичних перекусів.

Звичка перекушувати від нудьги часто формується непомітно. Людина може їсти під час перегляду телевізора, монотонної роботи або тривалої дороги, навіть якщо зовсім недавно повноцінно поїла.

За словами Сьюзен Алберс, у таких ситуаціях їжа стає швидким джерелом задоволення. Коли мозку бракує нових вражень, він шукає доступний спосіб отримати стимуляцію, комфорт або змінити настрій.

Якщо ж кожен нудний момент супроводжується перекусом, поступово з’являється автоматична звичка. Тоді людині стає складніше відрізнити справжній голод від бажання розважитися.

Фахівчиня радить насамперед навчитися розпізнавати сигнали організму. Фізичний голод, за її словами, зазвичай наростає поступово й може супроводжуватися відчуттям порожнечі у шлунку, зниженням енергії або труднощами з концентрацією уваги. Натомість бажання поїсти через нудьгу часто виникає раптово: людині хочеться негайно знайти щось смачне, хоча вона могла нещодавно ситно пообідати.

Один із найпростіших способів змінити звичку — зробити коротку паузу перед перекусом. Це допомагає зрозуміти, чи справді організму потрібна їжа, чи причина в емоційному стані.

Психологиня також радить визначити ситуації, які найчастіше провокують неконтрольоване бажання перекусити. Комусь це можуть бути тривалі робочі наради, комусь вечірній перегляд серіалів або дорога додому. Коли такі обставини відомі, можна заздалегідь підготувати альтернативу, наприклад, після виснажливої зустрічі вийти на коротку прогулянку, зателефонувати близькій людині або кілька хвилин побути на свіжому повітрі.

Ще один спосіб — змінити звичне оточення. Якщо бажання щось жувати виникає за робочим столом, досить ненадовго перейти в іншу кімнату. Так само можна зробити вдома: замість автоматичного перекусу перед телевізором варто зробити перерву, вийти на балкон або трохи пройтися.

Сьюзен Алберс рекомендує скласти власне «меню проти нудьги», тобто перелік простих занять, які можуть замінити звичний похід до холодильника. До нього можна включити збирання пазлів, читання, прибирання шухляди, легкі фізичні вправи або розмову з другом. Головна перевага такого підходу в тому, що альтернативу не потрібно вигадувати в момент, коли вже виникло бажання перекусити. Достатньо обрати одну зі справ, підготовлених заздалегідь.

Окрему увагу фахівчиня приділяє прогулянкам на природі. Зміна оточення, свіже повітря, навколишні звуки та рух, за її словами, допомагають перемкнути увагу й отримати нові враження. Перебування на природі також може покращувати настрій, підтримувати концентрацію та зменшувати стрес. Іноді за бажанням перекусити насправді стоїть втома або потреба трохи порухатися.

Для боротьби з нудьгою можна спробувати вправу «5–5–5–5–5». Вона передбачає пошук п’яти справ, які можна зробити зараз, п’яти людей для спілкування та п’яти способів відволіктися. Крім того, варто назвати п’ять місць поблизу, де можна відпочити, і п’ять способів розслабитися, наприклад, слухати музику, прийняти теплий душ, почитати, прогулятися або кілька хвилин спокійно подихати.

Допомогти може й невелика зміна повсякденних звичок. Психологиня радить час від часу обирати новий маршрут прогулянки, слухати незнайому музику, знаходити творчі заняття або пробувати щось нове. Такі дії дають приємні враження без постійного звернення до їжі, і для цього зовсім не обов’язково кардинально змінювати звичний розпорядок дня.

Водночас Сьюзен Алберс застерігає від надмірної самокритики. Якщо людина з’їла печиво чи інший смаколик від нудьги, це не означає, що їй бракує сили волі. Іноді за бажанням поїсти стоїть потреба у відпочинку, спілкуванні чи комфорті. А в окремих випадках людина справді може бути голодною, тому не варто щоразу намагатися відволіктися замість повноцінного прийому їжі.

Епізодичні перекуси через нудьгу самі по собі не свідчать про розлад харчової поведінки, РДУГ або аутизм. Однак якщо харчування починає викликати сильну провину, сором, тривогу або відчуття втрати контролю, ситуація потребує додаткової уваги. Звернутися по професійну допомогу рекомендують і тоді, коли людина регулярно з’їдає дуже багато їжі за короткий час або стикається з неприємними фізичними наслідками, зокрема проблемами з травленням. Фахівець допоможе визначити причини такої поведінки та підібрати підтримку відповідно до потреб людини.

Джерело: expert.in.ua