Путін сам налякав росіян ядерною війною: інтерв'ю з Тимочком про злам МНС та удари по НПЗ

04.11.2026, 07:19 newsyou.info

Росія продовжує зазнавати ударів по стратегічних підприємствах, а її системи оповіщення та внутрішньої комунікації виявляються вразливими до кібератак. Військовослужбовець ЗСУ Іван Тимочко пояснив, чому повідомлення про ядерну загрозу викликали занепокоєння серед росіян і як змінилася тактика українських ударів по нафтопереробних заводах.

Ресурси МНС Росії та регіональних оперативних штабів зазнали масованого зламу. Росіяни отримували повідомлення про нібито запуск ядерних боєголовок, а також з’являлася інформація про атаки на нафтотранспортний вузол ЛВДС «Самара», де розташований 71 резервуар загальною місткістю понад 1,5 мільйона кубометрів.

За словами Тимочка, така кібератака є однією з військових, які вже відбувалися і, ймовірно, відбуватимуться надалі. Слабкий захист російських систем внутрішньої комунікації, документообігу та оповіщення, на його думку, виявився очевидним ще раніше. Раніше зламували сайти Міністерства оборони Росії та МНС, тому подібні випадки не стали чимось принциповим новим.

Водночас, на думку військового, ця операція показала, наскільки напруженим і психологічно затиснутим стало російське суспільство. Раніше росіяни були впевнені, що війна в Україні їх не зачепить, тепер вони сприймають подібну інформацію значно серйозніше.

Ядерні погрози Путіна, заяви про можливе застосування ядерної зброї та постійні навчання боєготовності, за словами Тимочка, привернули увагу суспільства настільки, що люди самі почали вірити в можливість ядерної війни. Він зазначив, що росіяни, схоже, не дуже вірять у твердження Путіна про рай після ядерної війни, адже розуміють, що її наслідки будуть страшними і для них самих. Російська пропаганда, на його думку, сама розігріла цю тему і тепер пожинає плоди всередині країни.

За три дні були атаковані одразу три великі російські нафтопереробні заводи: Кстовський, Новокуйбишевський та «Башнефть-Новойл» в Уфі. Перед цим удари по НПЗ певний час не фіксували, що пов’язували з проханням адміністрації Дональда Трампа. Чому Україна могла зробити таку перерву і що змінилося зараз?

Ці три заводи разом переробляли приблизно 33 мільйони тонн нафти на рік, причому Кстовський НПЗ забезпечував близько 17 мільйонів тонн. Україна, за словами Тимочка, не робила жодних офіційних заяв про припинення ударів по нафтопереробних комплексах. Про відсутність атак говорили аналітики, які помітили, що протягом певного часу таких ударів не було.

Сам співрозмовник схиляється до іншого пояснення. За його словами, існує проблема з протиракетною та протибалістичною обороною, а ресурси і фахівців обмежені, тож не можна одночасно планувати необмежену кількість операцій. Тому частину зусиль переорієнтували на російську хімічну промисловість та підприємства, де збирають ракети, виготовляють комплектуючі та ракетне пальне. Розірвати виробничий цикл російських ракет, за його словами, стало одним із пріоритетів.

Тимочко також пояснив, що зараз інтенсивність ударів інша: раніше на НПЗ могли прилітати один-два дрони, іноді до п’яти, тепер ідеться про півтора-два десятки влучань майже одночасно по одному об’єкту. Після такого ураження, за його словами, може виникнути питання, чи економічно доцільно відновлювати завод. Він нагадав, що нафтопереробна промисловість у Росії є бюджетоутворюючою галуззю, яка забезпечує надходження до державного бюджету, зокрема на війну проти України.

Джерело: 24tv.ua