Вчені «озвучили» юрський ліс: комахи співали й ультразвуком ще до появи кажанів
Юрський ліс 165 мільйонів років тому був не лише світом динозаврів — він мав складний звуковий фон із тріскотіння, чистих тонів і навіть ультразвуку. Дослідники реконструювали можливі голоси дев’яти видів давніх родичів коників і цвіркунів за мікроскопічною будовою їхніх скам’янілих крил. Один із видів, імовірно, подавав сигнали на частотах вище 20 кГц, тобто в ультразвуковому діапазоні, задовго до появи кажанів.
Робота базується на 20 скам’янілих крилах із Внутрішньої Монголії в Китаї. Їхній вік становить близько 165 мільйонів років, середину юрського періоду.
Сучасні коники й споріднені комахи створюють звук, тручи спеціалізовані частини передніх крил одна об одну. На одному крилі є ряд мікроскопічних зубців, а інше працює як скребок.
Частота звуку залежить від відстані між зубцями, їхньої кількості, швидкості руху крила та площі мембрани, яка резонує й підсилює сигнал.
Саме ці структури іноді надзвичайно добре зберігаються у викопних крилах. Тому палеонтологи можуть оцінювати не тільки форму комахи, а й механіку її «музичного інструмента».
Команда виміряла зубчасті файли та площу вібруючих ділянок на всіх доступних крилах і поєднала ці дані з інформацією про сучасних родичів.
Моделі дозволили оцінити головну частоту сигналу, а машинне навчання використали для приблизної реконструкції темпу повторення звуків.
Більшість досліджених видів, імовірно, співала чистими тонами в районі близько 5 кГц — у діапазоні, який люди добре чують.
Однак Sigmaboilus peregrinus виділявся. Будова крила вказує на сигнали вище 20 кГц, тобто за верхньою межею слуху більшості дорослих людей.
Цей результат важливий для еволюції ультразвукового спілкування. Часто припускали, що коники перейшли на високі частоти, рятуючись від кажанів, які полюють за допомогою ультразвукової ехолокації.
Проте кажани з’явилися значно пізніше за юрських комах. Отже, вони не могли бути єдиною причиною виникнення таких сигналів.
Автори припускають інший тиск відбору: дрібні ранні ссавці та інші нічні хижаки могли добре чути нижчі частоти. Перехід на короткодистанційний високочастотний сигнал міг дозволити самцям кликати самиць, зменшуючи ризик бути почутими хижаком.
Різні частоти також допомагають десяткам видів «розділити ефір». Якщо всі комахи видають однаковий звук, сигнали губляться в загальному шумі.
Реконструкція не є аудіозаписом минулого й не дозволяє дізнатися точний ритм кожної тварини. Але механіка викопних крил дає достатньо інформації, щоб відтворити правдоподібний частотний ландшафт.
У результаті юрський ліс постає не мовчазним тлом для динозаврів, а середовищем зі складною акустичною конкуренцією, де комахи вже використовували широкий спектр звуків — включно з частотами, яких людина не чує.
https://phys.org/news/2026-08-reconstructed-jurassic-insect-evoke-million.html
- Последние
- Популярные
Новости по дням
27 августа 2026
