Чехія: ми будемо з Україною до перемоги!

03.05.2024, 15:19 newssky.com.ua

Ініціатива Чеського уряду свідчить, що європейські країни-члени НАТО справді здатні робити потужні речі.

Конгрес США нарешті схвалив довгоочікуваний американський пакет допомоги Україні в розмірі 60,8 мільярда доларів США, однак цей інцидент ще більше акцентував вразливість європейської залежності від ініціатив США щодо підтримки українських збройних сил. Крім того, здатність західної оборонної промисловості виробляти достатньо для підтримки високоінтенсивних операцій в Україні неодноразово піддавалася сумніву, оскільки в січні Європейський Союз зауважив, що не виконає своєї обіцянки постачити Україні один мільйон артилерійських снарядів. До березня 2024 року надійшло лише 52% обіцяного. Оскільки європейські уряди були дедалі більше стурбовані стійкістю Росії на полі бою та ізоляціоністською риторикою деяких офіційних осіб США, Чеська Республіка взяла на себе ініціативу та очолила міжнародну закупівельну програму, спрямовану на придбання артилерійських боєприпасів у постачальників за межами Європейського Союзу.

«Чеська ініціатива», яка вже увійшла в історію, заснована на збиранні фінансових пожертвувань у колективний фонд, який буде використаний для оплати додаткових закупівлі артилерійських боєприпасів у охочих партнерів по всьому світу. Чеські офіційні особи були посередниками у двосторонніх угодах щодо закупівлі з іноземними постачальниками, і після запуску ініціативи окреслили свої цілі стосовно 500 000 155-мм снарядів і 300 000 122-мм снарядів для українських збройних сил загальною орієнтовною вартістю 3 мільярди євро (3,2 мільярда доларів). Чеська влада провела масштабне дослідження світового ринку боєприпасів і спершу виявила понад 800 000 снарядів, які можна було придбати на світовому ринку. Ініціатива мала перші успіхи: чеський уряд уклав контракти на 180 000 снарядів до середини квітня цього року, а ще кілька країн-членів НАТО долучилися до ініціативи в останні місяці.

Боєприпаси для України

Нові учасники надали різні суми до ініціативи, створивши чеському уряду більше можливостей стосовно укладення угод про закупівлі на міжнародному рівні. Декілька донорів публічно оголосили про свої фінансові зобов’язання: Канада пожертвувала 40 мільйонів канадських доларів; Бельгія надала 200 мільйонів євро; Норвегія пообіцяла виділити 140 мільйонів євро (148 мільйонів доларів); Фінляндія пообіцяла 30 мільйонів євро; Нідерланди пожертвували 100 мільйонів євро (106 мільйонів доларів); Ісландія виділила 2 мільйони євро (2,1 мільйона доларів); і новий член НАТО Швеція пообіцяла 30 мільйонів євро (31 мільйон доларів). Наразі Німеччина є найбільшим фінансовим спонсором ініціативи, пообіцявши наприкінці березня 576 мільйонів євро (612 мільйонів доларів) для фінансування закупівлі 180 000 снарядів, що наразі становить 40% поточних пожертвувань. Решта країн-учасниць, включно з Францією, Польщею та Данією, вирішили не оприлюднювати фінансові деталі своєї підтримки, хоча нещодавно уряд Польщі заявив, що подвоїть свої внески, а також надасть матеріально-технічну підтримку ініціативі. Це додаткове зобов’язання критично важливе для прискорення доставлення снарядів в Україну, оскільки польський кордон є основним шляхом, через який західна безпекова допомога туди надходить.

Оскільки міжнародна підтримка швидко зростає, чеська ініціатива переглянула свої цілі в бік підвищення, а прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала нещодавно заявив, що протягом року в Україну може бути постачено до 1,5 мільйона артилерійських снарядів. Останні звіти також свідчать про те, що постачання можуть відбутися раніше, ніж очікувалося, причому перша партія боєприпасів потенційно буде передана українським збройним силам наприкінці квітня на два місяці раніше запланованого терміну. Попри те, що ініціатива акцентувала розбіжності серед членів НАТО щодо їхньої політики щодо України, а Словаччина та Угорщина заявили, що не братимуть участі, багато спостерігачів привітали програму як дипломатичний і стратегічний успіх. Підхід Чеського уряду ілюструє той факт, що європейські країни-члени НАТО справді мають політичну спроможність розв’язувати проблеми регіональної безпеки активно та спільно, причому велику шану слід віддати керівництву адміністрації президента Чехії Петра Павела.

Петр Павел

Однак, попри все більш позитивні перспективи щодо чеської ініціативи, залишаються ширші занепокоєння щодо здатності європейської оборонної промисловості нарощувати виробничі потужності в умовах висхідного попиту на військову техніку в усьому регіоні. Той факт, що чеській ініціативі довелося отримувати боєприпаси з-за меж ЄС, є свідченням історичних невдач європейської оборонно-промислової політики за останні три десятиріччя, коли обмежені інвестиції в ланцюжки постачання спричинили брак критично важливого обладнання, що в наслідку має збільшення витрат на закупівлі та терміни доставлення, оскільки оборонні фірми прагнуть збалансувати конкурентні вимоги. Чи послужить ця ініціатива каталізатором для розширення співпраці в європейській індустрії оборони та безпеки, ще невідомо, але вона, однак, залишається важливим кроком у правильному напрямі.

Українці в Чехії виплатили більше податків ніж отримали виплат

Війна України проти Росії триває понад два роки. Жахливі, криваві дні й місяці для України. Світ поступово звикає до війни, попри щоденні новини в ЗМІ, це стає нормою. Початкова хвиля масової солідарності з українцями давно минула. Глибоке усвідомлення того, що росіяни чинять воєнні злочини в Україні, поступово зникає, — акцентує Мартін Фендрих, чеський письменник і публіцист.

За його словами, біженці з України вже сплачують Чехії більше грошей, ніж держава витрачає на підтримку найуразливіших серед них. Це важлива інформація для чеського суспільства.

Зокрема у січні цього року державна підтримка біженців становила 0,9 мільярда крон, тоді як Чехія отримала 1,9 мільярда крон від страхових внесків або акцизів. У січні було отримано на мільярд більше, ніж витрачено на виплати українцям.

На сьогодні тут проживає близько 340 тисяч жінок, дітей та чоловіків з України з тимчасовим захистом. За даними Міністерства внутрішніх справ, менш як 30 відсотків становлять діти, молодь до 17 років і літні люди старше 65 років. 120 тисяч українців є економічно активними, 60 відсотків із них – жінки.

Три чверті тих українців, які можуть працювати, працюють. Більшість (88 відсотків) легально, багато з них через агенції з працевлаштування. Близько 16 000 шукачів роботи зареєструвалися в органах влади та шукають роботу. Основний дохід домогосподарств біженців все частіше охоплює заробітну плату, а не державні виплати.

З 1 липня 2023 року почав діяти п’ятий Lex Ukraina, тобто жорстко урізана система підтримки, яку Чеська держава надає українським біженцям. Його розкритикували ще до запуску. Соціолог Деніел Прокоп схарактеризував це так: ми посилаємо чіткий сигнал, працюйте за безцінь, не намагайтеся отримати основну роботу за своєю кваліфікацією. Але українці працьовиті. Ні вдома, ні в Чехії не здаються. Зі звітів Міністерства праці та соціальних справ про виплачені допомоги та з цьогорічних даних бюро праці можна побачити, що Чеська Республіка надала 16,33 сотих мільярда крон гуманітарних постачань українцям-біженцям від початку війни до середини лютого 2024 р. Водночас держава також допомогла чеським домогосподарствам, які розмістили біженців. За цей час було сплачено 2,84 сотих мільярда солідарних внесків. Загалом біженці перед війною обходилися Чехії приблизно 19 мільярдів крон. За словами міністра праці Маріана Юречки, торік біженці заплатили приблизно від 12 до 15 мільярдів крон податків з офіційних заробітків. «Можна зрозуміти, що вони повертають державі надану допомогу і незабаром їхнє перебування окупиться на», — каже посадовець. Міністр внутрішніх справ Віт Ракушан нещодавно заявив, що сума, яку українці сплатили Чеській державі цього року, вже значно перевищить надану підтримку.

Маленький приклад. У Чехії рік проживала українка з неповнолітнім сином. Вона вчителька музики, працює на пошті цілими нічними змінами та бере додаткові зміни. Також підтримує доньку, яка навчається в університеті в Словаччині, підтримує стареньку матір, яка мешкає під Одесою. Вона не скаржиться, а хоче повернутися додому і знову викладати музику. На думку Ракушана, зиск від українців значно більше, ніж допомога. В Україні воюють і за Чехію, захищають від російської експансії, формують буфер безпеки. Це обходиться Україні сотнями тисяч життів і зруйнованою країною. Українці скромні та працьовиті, невибагливі, вдячні за допомогу і просто за все. Україна засвідчує, що допомога має глибокий сенс.

Проте дослідження агенції CVVM показало, що більшість досі цього не розуміє:

59 відсотків жителів Чехії вважають, що Чехія прийняла більше біженців, ніж може прийняти.

У Чехії низький рівень безробіття, біженці не забирають роботу у чехів. І ще дещо. 52 відсотки респондентів назвали проблемою біженців з України. Натомість на питання чи створюють якісь проблеми біженці на місцях проживання, погоджується лише чверть.

Про внесок українців в економіку країн уряди країн мають говорити, наголошувати.

Тому що Україна насправді допомагає скрізь, де б не з’явилася. Негативні моменти є скрізь у світі, але для українців це не традиція, а винятки.

Меморіал ромам — жертвам Голокосту

Представники ромів, чеські високопосадовці та діячі культури спільно відкрили меморіал ромам та синті, жертвам Голокосту, у Летах, на півдні Чехії. Раніше комуністи на місці колишнього концентраційного табору спершу розташували свиноферму, і Чехії знадобилося майже три десятиріччя, щоб викупити цю власність та спорудити на її місці гідний меморіал.

Це була зворушлива подія для нащадків ромів, чиє життя обірвалося у концтаборі у хворобі, бідності та ізоляції. У період з 1942 по 1943 рік понад 1300 ромів пройшли через ворота табору і так і не вийшли. Там загинуло понад 300 з них, насамперед жінки та діти. Понад 500 в’язнів відрядили до Освенциму.

Кілька жертв і родичів жертв майже три десятиріччя боролися за знесення свиноферми, побудованої там комуністами, і звед