Наш веб-сайт использует файлы cookie, чтобы предоставить вам возможность просматривать релевантную информацию. Прежде чем продолжить использование нашего веб-сайта, вы соглашаетесь и принимаете нашу политику использования файлов cookie и конфиденциальность.

Иллюзия "красных линий": почему Россия игнорирует удары по Крымскому мосту и как Кремль обесценивает собственные святыни

24tv.ua

Иллюзия красных линий: почему Россия игнорирует удары по Крымскому мосту и как Кремль обесценивает собственные святыни

Кримський міст роками був для Кремля не просто транспортною переправою, а символом окупації півострова та особистим проєктом Володимира Путіна. Кожна атака на нього боляче б'є по російській пропаганді, навіть якщо військова логістика окупантів уже не настільки залежить від цієї споруди.

Не менш показовою є реакція Москви: те, що ще вчора називали недоторканним і сакральним, після першого серйозного удару раптом оголошують неважливим.

Як Кремль приховує власні провали, чому російські міфи розсипаються після зіткнення з реальністю та як Путін використовує погрози НАТО для тиску на Європу – про це 24 Каналу пояснив журналіст і ведучий програми "Ходорківський LIVE" Сергій Асланян.

Російська пропаганда роками вибудовувала навколо Керченського мосту ореол недоторканності та сакральності. Проте його реальна цінність для Кремля лежить зовсім в іншій площині. За словами Сергія Асланяна, суть будівництва цього об'єкта полягала не в політичному чи транспортному навантаженні.

Головною вигодою було те, що російський олігарх Аркадій Ротенберг отримав безмежний доступ до державних коштів. Це був проєкт Ротенберга, якому Володимир Путін забезпечив надзвичайно вигідний фінансовий гешефт під прикриттям розмов про "споконвічно російські землі".

З військового огляду, міст уже не є критично важливим елементом логістики. Росія побудувала залізничну гілку окупованими територіями та активно використовує сухопутне шосе. Військове підвезення набагато ефективніше здійснюється менш очевидними шляхами.

Саме тому міст залишається зручною ціллю: він має величезне піар-значення, але його пошкодження не руйнує російську військову машину миттєво. Коли відбуваються атаки, російські ЗМІ та офіційні особи обирають тактику мовчання, вдаючи, що нічого не сталося, і чекають на візуальні докази від української сторони.

Нагадаймо, що в ніч на 17 листопада під чат атаки на міст обвалилася пошкоджена автомобільна арка. Пошкоджена секція завалилася у воду та фактично перестала існувати.

Реакція Росії на удари по Кримському мосту є частиною ширшої тенденції поведінки Кремля. У Росії все вважається "святим" рівно до того моменту, поки воно не зламалося. Як тільки сакральний об'єкт зазнає ураження, пропаганда миттєво знецінює його значення. Асланян наводить яскраві приклади такої поведінки:

Атаки на "Москва-Сіті": хмарочоси, які мали символізувати європейськість та економічну міць російської столиці, після влучання безпілотників перетворилися на "хибні цілі", які нібито не мають жодного стратегічного значення.

Мощі Дмитра Донського: пафосне вивезення реліквій на фронт для підняття бойового духу закінчилося їхньою втратою, що було просто списано в утиль без жодних наслідків для ідеології.

Цей механізм дозволяє Росії уникати визнання власних поразок. Щойно по "червоних лініях" завдається реальний удар, Кремль заявляє, що це не мало значення, або що вони "навіть не намагалися" захищатися. Це суцільний інформаційний шум, який не містить реального навантаження.

Асланян про удари по Кримському мосту та російську пропаганду: дивіться відео

Подібний підхід Кремль застосовує і в зовнішній політиці, зокрема у відносинах з НАТО та Європейським Союзом. Вимоги Путіна відвести інфраструктуру Альянсу до кордонів 1997 року базуються на його розумінні слабкості європейських інституцій.

Асланян підкреслює, що НАТО на сьогодні перетворилося на бюрократичну структуру, яка не готова до реальних військових дій, а Європа потерпає від внутрішніх проблем та неефективної політики ЄС.

Путін усвідомлює, що європейські політики тримаються за ілюзію захисту від НАТО, тому постійно дражнить їх вимогами про відступ Альянсу. Європа щоразу болісно реагує на ці заяви, демонструючи свою розгубленість.

Російський диктатор використовує цю слабкість, постійно тиснучи на болючі точки Заходу, так само як він маніпулює внутрішньою аудиторією через створення та швидке знищення власних пропагандистських міфів.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

  • Последние
Больше новостей

Новости по дням

Сегодня,
17 ноября 2026

Новости по теме

Больше новостей