Наш веб-сайт использует файлы cookie, чтобы предоставить вам возможность просматривать релевантную информацию. Прежде чем продолжить использование нашего веб-сайта, вы соглашаетесь и принимаете нашу политику использования файлов cookie и конфиденциальность.
Дослідник соціального розвитку дітей Кан Лі в Університеті Торонто вивчає фізіологічні процеси, що відбуваються з маленькими дітьми, коли вони брешуть. Його дослідження фокусується на тому, як і коли у дітей розвивається здатність брехати, виявляти брехню і згодом відчувати провину через це. Про свої висновки Лі розповів на конференції TED . Існує три поширені думки про дітей і брехню. Перша, що діти навчаються казати неправду лише тоді, коли починають ходити до школи. Друга, що діти не вміють брехати. Ми, дорослі, можемо легко розпізнати їхню брехню. І третя, якщо діти змалечку кажуть неправду, їхній характер може зіпсуватися, і вони стануть патологічними брехунами на все життя. Отже, виявляється, усі три думки хибні. (adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({}); Ми граємо в ігри на відгадування з дітьми по всьому світу. Ось приклад. У цій грі дітям треба було відгадати номери на картках. І ми сказали їм, що, якщо вони переможуть, то отримають великий приз. Однак посеред гри ми знаходили привід і виходили з кімнати. А перед тим, як вийти, ми наказували їм не підглядати в картки. Звісно, в кімнаті були приховані камери, щоб дивитися за кожним рухом. Оскільки бажання виграти дуже сильне, понад 90 відсотків дітей підглядають, щойно ми вийдемо з кімнати. Головне питання полягає ось у чому: Коли ми повертаємося і питаємо дітей, підглядали вони або ні, чи зізнаються вони, якщо підглядали, чи брехатимуть про своє порушення? Ми з'ясували, що незалежно від статі, країни, релігії, у два роки 30 відсотків брешуть, 70 відсотків кажуть правду про своє порушення. У три роки 50 відсотків брешуть і 50 кажуть правду. У чотири роки понад 80 відсотків брешуть. А після чотирьох більшість дітей брешуть. З цього видно, що брехня є невід'ємною частиною розвитку. А деякі діти починають казати неправду навіть у віці двох років. А тепер придивімося уважніше до менших дітей. Чому лише деякі маленькі діти брешуть? Коли куховариш, треба мати хороші продукти, щоб приготувати смачну їжу. А хороша брехня потребує дві ключові складові: Перша ключова складова - знати, як працює мозок, або вміти читати думки. Читання думок - це здатність розуміти, що різні люди мають різну інформацію про подію, і здатність розрізняти те, що знаю я, і що знаєш ти. Читання думок важливе для брехні, тому що основа брехні - це я знаю, що ти не знаєш, що я знаю. Тому я можу брехати тобі. Друга ключова складова хорошої брехні - самоконтроль. Це здатність контролювати свою мову, вираз обличчя і жести, щоб говорити переконливу неправду. Ми дізналися, що ті маленькі діти, у яких краще розвинені здатність читати думки та самоконтроль, говорять неправду раніше і є більш витонченими брехунами. Виявляється, ці дві здатності є необхідними для всіх нас, щоб нормально існувати в нашому суспільстві. Власне, нерозвинені здатність читати думки та самоконтроль пов'язані із серйозними проблемами в розвитку, такими як СДУГ та аутизм. Тож якщо ви довідалися, що ваша дворічна дитина каже свою першу брехню, замість хвилюватися, ви маєте радіти - адже це означає, що ваша дитина досягла нової стадії типового розвитку. Фото: depositphotos Читайте також Що насправді потрібно дитині для емоцыйного дорослішання: 3 основні потреби Дитина не слухається – чому це... добре? Думка психолога 5 простих способів знизити тривожність у дитини. Поради психолога Дитина грає у війну та просить купити іграшкову зброю. Що робити батькам
