Наш веб-сайт использует файлы cookie, чтобы предоставить вам возможность просматривать релевантную информацию. Прежде чем продолжить использование нашего веб-сайта, вы соглашаетесь и принимаете нашу политику использования файлов cookie и конфиденциальность.
Інфекційний мононуклеоз зустрічається досить часто, проте далеко не всі лікарі можуть його відразу розпізнати, та не призначати непотрібного лікування. Справа в тому, що цю хворобу часто плутають з ангіною та іншими інфекціями, оскільки вони мають загальні симптоми. Збудником інфекційного мононуклеозу є вірус Епштейна-Барр (ВЕБ), він же вірус герпесу 4 типу. У дітей молодше 5 років захворювання часто протікає без симптомів. І взагалі, далеко не завжди зараження ВЕБ призводить до захворювання, проте причиною мононуклеозу завжди є цей вірус. Інкубаційний період та можливі способи зараження мононуклеозом (adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({}); Найчастіше інфекційним мононуклеозом хворіють діти, старше 5 років, підлітки та молоді люди, і зазвичай зараження відбувається саме при поцілунках. Звідти і неофіційна назва захворювання. Інкубаційний період, тобто час від зараження до прояву перших симптомів, досить варіюється від 5 днів до 2 місяців. Розповсюджується вірус найчастіше через слину зараженої людини, але може передаватися і через забруднені предмети (в тому числі іграшки), рідше – повітряно-крапельним шляхом. Зазвичай, якщо дитина з дитячого колективу захворіла, карантин не потрібен, достатньо звичайного вологого прибирання. Симптоми мононуклеозу Вірус Епштейна-Барр вражає лімфоїдну тканину, а це – лімфатичні вузли, селезінка, печінка та інші. До основних симптомів, які допоможуть запідозрити мононуклеоз відносяться: Збільшення лімфатичних вузлів, особливо помітно на шийних лімфовузлах Сильна втомлюваність, слабкість Закладеність носа – через враження аденоїдної тканини Запалення і набряк мигдалин (через це часто ставлять помилковий діагноз ангіна) Підвищення температури тіла Біль при ковтанні Серед неочевидних симптомів – збільшення печінки та селезінки. При застосуванні антибактеріальних препаратів (якщо лікар вирішив лікувати ангіну, наприклад), зазвичай на тілі хворого з`являється характерний висип . Чому так стається лікарі і досі не знають, проте, це один з методів розпізнати мононуклеоз. Для підтвердження діагнозу використовують клінічний аналіз крові, в якому виявляються специфічні для захворювання клітини - атипічні мононуклеари. В деяких випадках, якщо їх виявити не вдається, може допомогти аналіз на специфічні антитіла до ВЕБ. Лікування інфекційного мононуклеозу Як і від більшості вірусних інфекцій, від мононуклеозу специфічного лікування немає. Проте, він майже завжди проходить самостійно, але варто створити для цього умови, а саме: Повний спокій перші 1-2 тижні Прохолодне свіже вологе повітря в кімнаті Багато пити, а їсти не змушувати, виключити жирне, смажене, гостре Жарознижувальні нестероїдні препарати за потреби. Дітям дозволено тільки ліки на основі ібупрофену та парацетамолу, аспірин категорично не можна, через ризик виникнення синдрому Рея. Лікарі рекомендують мінімізувати фізичні навантаження дитині, яка перехворіла на мононуклеоз, щоб уникнути ризику розриву селезінки, поки вона не повернеться до природнього стану. В чому небезпека інфекційного мононуклеозу Оскільки ВЕБ вражає лимфоїдну тканину, організм стає вразливим до інших інфекцій, в тому числі і бактеріальних. Важливо не пропустити ускладнення. Ризик розриву селезінки, яка у 50% випадків захворювання сильно збільшується. Вірус герпесу залишається к крові пожиттєво, нажаль, в деяких випадках його пов`їязуть з окремими різновидами раку. Тож, інфекційний мононуклеоз не рідке явище, проте, дуже важлива своєчасна і правильна діагностика. Тож, якщо вас щось турбує в стані здоров`я дитини, обов`язково звернутися до лікаря і здати аналіз крові.
