Наш веб-сайт использует файлы cookie, чтобы предоставить вам возможность просматривать релевантную информацию. Прежде чем продолжить использование нашего веб-сайта, вы соглашаетесь и принимаете нашу политику использования файлов cookie и конфиденциальность.

Український науковець розробив метод моделювання забруднення повітря внаслідок війни

newsyou.info

Український науковець розробив метод моделювання забруднення повітря внаслідок війни

Забруднення повітря внаслідок обстрілів і пожеж може поширюватися на десятки кілометрів, осідати на землі та впливати на місцеві погодні умови. Наземні станції фіксують стан атмосфери лише в окремих точках, а супутникові спостереження мають свої обмеження. Український науковець Михайло Савенець розробив методологію, яка дає змогу реконструювати поширення забруднюючих речовин і оцінювати вплив воєнних дій на атмосферу.

Потреба в такому підході пов’язана з тим, що різні забруднюючі речовини поводяться в атмосфері по-різному. Одні швидко розсіюються, інші переносяться на значні відстані та вступають у хімічні реакції. Традиційні спостереження не завжди дають змогу простежити весь цей процес: наземні станції охоплюють окремі ділянки, а супутниковим вимірюванням можуть заважати хмарність і недостатня частота спостережень.

Михайло Савенець – науковець Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України, завідувач відділу моніторингу атмосфери, кандидат географічних наук. Методологія ґрунтується на використанні чисельних моделей і дає змогу відтворювати атмосферні процеси з високою просторовою та часовою деталізацією. Вона використовує так зване «безшовне», або інтегроване, моделювання, яке враховує взаємодію забруднюючих речовин, метеорологічних процесів і змін земної поверхні, спричинених війною.

Щоб перевірити методологію, Михайло Савенець використав чисельну модель Enviro-HIRLAM. За її допомогою відтворили атмосферні процеси під час активних бойових дій на сході України 7–10 травня 2022 року.

За результатами розрахунків, найбільший внесок у змодельоване аерозольне забруднення в досліджуваних умовах зробили екосистемні пожежі поблизу районів бойових дій. Високі концентрації вуглецевмісних частинок, зокрема сажі та органічного вуглецю, спостерігалися на висоті до трьох кілометрів. Дрібні частинки могли переноситися на десятки кілометрів від джерел викидів. Модель також показала, скільки забруднюючих речовин осідало на земну поверхню: у середньому за добу на кожен квадратний кілометр припадало близько трьох кілограмів вуглецевмісних аерозолів.

Дослідник оцінив і вплив диму на сонячне випромінювання. У місцях поширення диму від пожеж та обстрілів тверді частинки поглинали й розсіювали сонячне світло. У змодельованих умовах це зменшувало надходження випромінювання до земної поверхні в середньому на 15–45 Вт/м². За таких умов приземна температура повітря могла тимчасово знижуватися на 0,1–1 °C, а також послаблювалося вертикальне перемішування повітря.

Водночас, як наголошує дослідник, ці зміни мають локальний і короткочасний характер. Їх не варто плутати з довгостроковим впливом війни на клімат. Воєнні дії водночас спричиняють додаткові викиди парникових газів, які впливають на кліматичну систему в іншому масштабі.

Методологія дає змогу відтворювати розподіл забруднюючих речовин із тригодинним інтервалом, розрізняти аерозольні частинки за хімічним складом і розміром, а також оцінювати їх осадження на земну поверхню. Такі розрахунки можуть допомогти комплексніше оцінювати наслідки війни для довкілля: не лише забруднення повітря, а й перенесення речовин до ґрунтів і водних об’єктів. Результати моделювання також можуть стати основою для вдосконалення методів оцінювання екологічної шкоди.

Водночас повністю відтворити вплив війни непросто. Не всі джерела викидів можна точно визначити, а моделювання потребує значних обчислювальних ресурсів. Тестові розрахунки виконували на європейських суперкомп’ютерах, зокрема у фінському центрі CSC. За оцінкою Михайла Савенця, моделювання всього періоду повномасштабного вторгнення потребуватиме кількох сотень тисяч євро, тож одним із можливих шляхів продовження досліджень є міжнародна співпраця.

Докладніше про методологію, результати тестового моделювання та перспективи її застосування Михайло Савенець розповів у серії з п’яти науково-популярних публікацій.

Джерело: eco.rayon.in.ua

  • Последние
Больше новостей

Новости по дням

Сегодня,
18 ноября 2026

Новости по теме

Больше новостей