"Літаки, атакамси та петріоти - от що нам зараз потрібно. Все інше - похідне" - Олег Шарп

17.06.2024, 11:52 spektrnews.in.ua

Neue Zürcher Zeitung: «Зустріч на найвищому рівні у Бюргенштоку не сприяла зміцненню миру. Організатори та учасники намагаються приховати це, але набагато важливіший деякий реалізм»Висновок для Швейцарії, як приймаючої сторони, простий — вона довела свою спроможність як майданчик для проведення великих дипломатичних заходів і тим самим виставила себе у вигідному світлі. Логістика пройшла гладко, не було жодних небезпечних інцидентів, вдалося уникнути відкритих суперечок між делегаціями. Все це свідчить про організаційний успіх.Коли мова заходить про політичний зміст, відповідь виявляється іншою. Звичайно, ніхто не очікував серйозного кроку до миру, тим більше, що політичних та військових умов для цього не існує. Але такі зустрічі принаймні здатні подати певний сигнал. У Бюргенштоку цього не вдалося досягти. Жодних нових, узгоджених моделей того, як може бути досягнутий мир, не з'явилося.У підсумковій декларації туманно і незрозуміло згадується, що Росія має бути залучена до процесу. Але Путін, вже дав відповідь на це питання — він хоче вести переговори лише в тому випадку, якщо Україна фактично капітулює та без бою звільнить значні території на південному сході країни.Політики та дипломати вміють заплющувати очі на подібні протиріччя для того, щоб принаймні уявити «важливий перший крок» у правильному напрямку. Але в Бюргенштоку не було зроблено жодного «першого кроку». Це була п'ята зустріч у рамках української «формули миру», просто вперше на рівні глав держав та урядів. Тому Бюргенштокську декларацію слід оцінювати порівняно з попередніми зусиллями.Помітно, що ухвалений у Швейцарії документ відстає від старіших міжнародних резолюцій. У лютому 2023 року 141 держава підтримала резолюцію Генеральної Асамблеї ООН, яка, зокрема, закликала до негайного виведення російських військ із території України. Тепер 84 держави підтримують значно слабший текст.Наприклад, формулювання «агресія Росії проти України», обране свого часу, було виключено з проекту Бюргенштокської декларації.Проте слід вітати той факт, що саміт чітко визнав територіальну цілісність України як основу майбутнього миру. Тому токсична вимога територіальних компромісів, рішення, заснованого на принципі «земля в обмін на мир», не мали шансів.Надії на залучення низки впливових країн з економікою, що розвивається, не виправдалися. Відсутність Бразилії, ПАР і насамперед Індії, які надіслали лише делегації низького рангу та відкинули підсумкову декларацію, є серйозною невдачею. Відсутність Байдена також позбавила захід очікуваної ваги, внаслідок чого різні високопоставлені політики обмежилися кількома годинами присутності.Лише 56 країн продемонстрували повну готовність взяти участь у заході на рівні глав держави чи уряду. При цьому 40 із них належать до демократичного Заходу.За винятком Аргентини та Кенії, з решти 16 країн не було жодного політичного важкоатлета. Таким чином, у пошуках миру домінує західний блок, який насилу тягне за собою незначну кількість африканських та азіатських країн. Негативний вплив Китаю на задньому плані тут явно помітний.Подібна конференц-дипломатія — не найкращий спосіб досягнення миру. Набагато переконливіше зміцнити Україну у військовому та економічному плані, щоб вона могла протистояти Росії та не була анексована нею.Навіщо я буду щось придумувати своє, якщо впливове швейцарське видання написало те, про що я кажу всі останні дні? Літаки, атакамси та петріоти - от що нам зараз потрібно. Все інше - похідне.