Наш веб-сайт использует файлы cookie, чтобы предоставить вам возможность просматривать релевантную информацию. Прежде чем продолжить использование нашего веб-сайта, вы соглашаетесь и принимаете нашу политику использования файлов cookie и конфиденциальность.
Цей калорійний продукт популярний на заході та деякий час набирає популярності в Україні, але й у нас і в інших країнах мало хто знайомий з деякими його побічними ефектами для здоров’я організму
Арахісова паста – надзвичайно популярний продукт на Заході, зокрема у США. В Україні поціновувачів цього калорійного горіхового масла значно менше, але останнім часом їх кількість зростає, а в супермаркетах з’являється все більше пропозицій арахісової пасти від різних виробників. Якщо ви бажаєте познайомитися з цим продуктом або ж він вам уже припав до смаку, то пропонуємо дізнатися про його шість маловідомих побічних ефектів для організму.
На жаль, арахісове масло може викликати серйозний дискомфорт у грудях і горлі. В арахісі більше жиру, ніж у деяких інших горіхах, а це означає, що він посилює вплив на так званий нижній стравохідний сфінктер (НСС) – згусток м’язів, який розміщений на кінці стравоходу. Жирна їжа може спричинити розслаблення НСС (але не в хорошому сенсі). НСС не потрібен вам розслабленим, оскільки він ущільнює дно вашого стравоходу та захищає його від шлункової кислоти.
Отже, коли жирна їжа змушує ваш НСС розслабитися, шлункова кислота може проникнути в стравохід, викликаючи симптоми кислотного рефлюксу та печії. Проте, якщо ви їсте горіхове масло невеликими порціями (приблизно 2 столові ложки на порцію) протягом тижня, ви можете взагалі уникнути цієї проблеми.
Відчуття, що ви не можете ковтнути після надто великої порції арахісової пасти є ще однією причиною того, що цей продукт заважає нормальному функціонуванню стравоходу. Ви можете мати невелику алергію на арахіс і не знати про це, що може бути причиною еозинофільного езофагіту (EoE). За даними американської клініки Мейо EoE — це хронічне захворювання імунної системи, яке може викликати запалення в тканинах стравоходу та ускладнювати ковтання.
Харчова алергія разом з іншими факторами ризику, такими як алергія на навколишні подразники та астма, може спричинити розвиток EoE. Крім того, повторювані напади кислотного рефлюксу можуть посилити запалення в стравоході. Отже, якщо ви зазвичай отримуєте кислотний рефлюкс після вживання арахісового масла, а також відчуваєте, що їжа застрягла у вашому горлі, обов’язково відвідайте гастроентеролога, щоб дізнатися, чи можете ви пройти тест на харчову алергію та, можливо, ендоскопію.
Арахіс містить омега-6 жирні кислоти, які можуть мати запальний ефект на організм, якщо їх занадто багато. Хоча омега-6 безпечні та навіть корисні в помірних кількостях, проблема з цими кислотами полягає в тому, що багато людей споживають більше, ніж омега-3 кислот, що погіршує здорове співвідношення. При перевазі омега-6 жирних кислот в організмі можуть виникати запальні процеси.
Жирні кислоти омега-3 допомагають зменшити запалення в організмі, тому важливо, щоб ви їли більше продуктів з вмістом цих речовин (волоські горіхи, лосось, насіння льону, устриці). Це важливо, оскільки хронічне запалення може мати негативний вплив на тканини ваших органів.
При цьому, оскільки арахіс багатий цими ненасиченими жирними кислотами, він є набагато кращою заміною для продуктів, які містять насичені жири (наприклад, червоне м’ясо). Арахісова олія надзвичайно багата олеїновою кислотою, яка, як вважають, допомагає підтримувати рівень “хорошого” холестерину і низький артеріальний тиск. Обидва ці фактори є ключовими для оптимального здоров’я серця. Особливо це стосується випадків, коли у вашому раціоні арахіс замінюють нездорові жири. Тож вибрати столову ложку арахісового масла зі шматочками чорного шоколаду набагато краще, ніж, наприклад, з’їсти відерце жирного морозива.
Арахісове масло надзвичайно калорійне, тому ви можете стрімко набрати вагу, якщо будете їсти його багато й часто. Пам’ятайте, що лише дві столові ложки арахісового масла містять трохи менш як 200 калорій. Майте це на увазі, коли будете змащувати свої тости горіховим маслом. Як й інші продукти, арахісову пасту потрібно вживати без фанатизму.
Давно відомо, що арахіс містить афлатоксини. Афлатоксини утворюються пліснявою, яка росте на певних культурах, таких як зернові, сушені боби, сушені фрукти, кава та арахіс. За даними американського Національного інституту раку, афлатоксини є відомими канцерогенами і пов’язані з раком печінки. І хоча Scientific American каже, що побоювання щодо афлатоксину перебільшені, особливо в США, де арахіс суворо перевіряють на наявність афлатоксинів, ці речовини все ще можуть бути присутні в невеликих кількостях.
Оскільки зараження цією цвіллю відбувається перед пакуванням, якщо арахіс вирощений і оброблений правильно, ризик виявити у ньому афлатоксини мінімальний.
meta.ua
