Уроки війни проти Москви і тотальна оборона. Як готується армія Фінляндії

25.05.2022, 02:25 uainfo.org

Фото: ANDREAS RENTZ/GETTY IMAGES Війна Росії в Україні змусила Фінляндію відчути загрозу від східного сусіда. Як і понад 80 років тому, зазвичай нейтральний Гельсінкі звертається за допомогою до Заходу і просить вступу до НАТО. Фіни серйозно обговорюють, що можуть стати наступними і називають Росію "сусідом, від якого не знаєш, чого чекати". Побоювання фінів ускладнюються тим, що війна в Україні надто нагадує їм сценарій, за яким 82 роки тому Радянський Союз напав на Фінляндію, пише Ольга Івшина для ВВС, інформує UAINFO.org. Тоді країна втратила одну десяту своєї території, але змогла зберегти незалежність. І з того часу значно удосконалила свою оборонну стратегію. "Тотальна оборона" З погляду військової стратегії головною проблемою Фінляндії є її малонаселеність. Фінляндія має приблизно таку ж площу, як Німеччина. Але населення Німеччини - 83 мільйони, а Фінляндії - 5,5 мільйона. При цьому Фінляндія має 1 340 км сухопутного кордону з Росією. Щоб вирішити цю проблему, Фінляндія розробила та використовує концепцію "тотальної оборони". АВТОР ФОТО,FINNISH DEFENCE FORCES Ідея у тому, щоб до участі у війні була готова якомога більша частка громадян, що дозволить максимально скувати і виснажити ворога, завдати передовим підрозділам опонента такої шкоди, що вони не змогли б продовжити наступ. Сам ворог був би зацікавлений у припиненні війни шляхом переговорів. Для забезпечення оборони у разі військового конфлікту Фінляндія постійно відпрацьовує механізми максимальної мобілізації всіх ресурсів суспільства. У мирний час чисельність армії Фінляндії становить близько 25 тисяч людей, з них близько 20 тисяч - це солдати-строковики. У воєнний час армія може оперативно виставити ще 280 тисяч військових. А ще 700 тисяч - це так званий "глибокий резерв" - це ті, хто відслужив за призовом понад 10 років тому, але навіть їх періодично викликають на навчання. АВТОР ФОТО,FINNISH DEFENCE FORCES У навчаннях беруть участь не лише ці люди, а й представники приватного бізнесу та місцева влада - не рідше одного разу на рік вони відточують взаємодію та дізнаються про завдання, які їм потрібно виконувати у разі війни. У Фінляндії існує безліч складів обмундирування, обладнання та продовольства на екстрений випадок. Частина цих запасів - наприклад, маски, рукавички та медикаменти - дуже знадобилися на першому етапі боротьби з пандемією коронавірусу у 2020 році. Кожна фінська будівля площею понад 1 200 квадратних метрів оснащена бомбосховищем (у тому числі із системою фільтрації повітря на випадок ядерного удару). У більшості міст є великі будівлі, побудовані в нішах вирубаної гірської породи. Зазвичай вони використовуються як спортивні арени, але у разі війни можуть виявитися відмінним укриттям для мирних жителів або базою для військових. АВТОР ФОТО,UNIVERSAL IMAGES GROUP VIA GETTY IMAGES Також у Фінляндії діє розпорядження обладнати кожен міст, шляхопровід та тунель спеціальними нішами для встановлення вибухівки. У мирний час ці ніші порожні, але в разі небезпеки в них встановлять заряди, щоб підривати комунікації на шляху сил ворога. Перший етап "тотальної оборони" приведуть у дію, щойно військова розвідка Фінляндії зафіксує істотне нарощування військ опонентів біля своїх кордонів. У цьому випадку необхідне обладнання та техніку почнуть перекидати з місць зберігання до мобілізаційних центрів, у пункти збору викликатимуть резервістів. Будівельні компанії разом з військовими інженерами виставлятимуть мінні поля, будуватимуть оборонні укріплення та вкладатимуть вибухівку в опори мостів та тунелів. У разі високої ймовірності нападу ззовні військово-морському флоту Фінляндії наказано виставити у територіальних водах країни мінні поля, щоб перекрити прохід до узбережжя. Вільними залишать лише кілька морських шляхів, які охоронятимуться військовими кораблями та береговими артилерійськими батареями. Військово-повітряним силам наказано розосередитись по численних невеликих базах. Частина доріг можуть бути використані як злітно-посадкові смуги. Але головна роль в обороні відводиться невеликим загонам піхоти. Офіцер за рік та вихідні вдома АВТОР ФОТО,FINNISH DEFENCE FORCES Легко озброєні, але дуже рухливі з'єднання піхоти повинні, використовуючи особливості місцевості (наприклад, ліси, пагорби та болота), влаштовувати засідки та завдавати ударів по підрозділах ворога. Після успішної засідки піхотинцям наказують відступати вглиб своєї території, щоб, з одного боку, максимально скоротити власні втрати, а з іншого - щоб змусити супротивника йти певними маршрутами, на яких чекатимуть нові засідки та мінні поля. Схожу тактику - блокувати рух колон, що наступають дорогами, і розбивати їх - успішно застосовували і деякі підрозділи української армії, зокрема, при обороні Києва. Служба за призовом обов'язкова для всіх молодих чоловіків Фінляндії, які підходять по здоров'ю, віком від 18 до 30 років. Дівчата, якщо вони мають бажання, теж можуть відслужити. АВТОР ФОТО,FINNISH DEFENCE FORCES "Служба в армії вважається у Фінляндії престижною, від призову ухиляються дуже рідко. Сама служба чітко організована, призовники вивчають великий обсяг інформації, з ними багато займаються тактикою та стріляниною. Формалізм зведений до мінімуму", - зазначає професор Петтері Йоуко з національного університету оборони Фінляндії. Йоуко багато років служив у фінській армії, вийшовши у відставку у званні полковника. На вихідні усіх призовників відпускають додому. У будні строковикам намагаються дати кілька вільних годин вечорами або протягом дня, щоб вони могли побачити друзів або вирішити термінові особисті справи. Триває термінова служба від п'яти з половиною до 11 з половиною місяців залежно від спеціальності та напряму. Найдовше готують майбутніх офіцерів: призовники, які пройшли спеціальний відбір, можуть до кінця служби отримати погони молодшого лейтенанта і командувати взводом. За даними соцопитування, 2021 року 73% жителів Фінляндії виступали за збереження обов'язкового призову для чоловіків. "Після Другої світової війни у ​​суспільстві була дискусія, чи треба робити професійну армію. Але в результаті все ж таки вирішили не тільки зберегти строкову службу, а й суттєво розвинути її, покращити підготовку призовників. Тільки грамотне навчання призовників та збереження підготовки та знань у резервістів може забезпечити безпеку нашої країни. Такий висновок зробили на основі аналізу досвіду Другої світової війни та особливо Зимової війни з СРСР", - зазначає професор Йоуко. Уроки історії та дивовижні паралелі Радянських військових відправили завойовувати Фінляндію 30 листопада 1939 року. Багатьох при цьому не забезпечили ні теплим одягом, ні рукавичками, ні зимовим взуттям. АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES Секретні додатки до укладеного в 1939 році "пакту Молотова - Ріббентропа" передбачали, що "у разі територіально-політичної перебудови" Фінляндія буде вважатися сферою впливу Радянського Союзу. Іншими словами, Німеччина зобов'язувалася не перешкоджати спробам Сталіна анексувати Фінляндію. Стягування радянських військ до фінського кордону розпочалося вже у вересні 1939 року. У XXI столітті Росія також почала стягувати війська до кордону з Україною за кілька місяців до початку вторгнення. Сталін запропонував Гельсінкі віддати частину своєї території СРСР, допустити до себе радянські війська і зруйнувати лінію укріплень на Карельському перешийку. Радянський лідер стверджував, що це необхідно для того, щоб убезпечити Ленінград від обстрілів фінської артилерії. Документів, що підтверджують існування в Гельсінкі плану обстрілювати Ленінград, не виявлено. Фінляндія на той момент дотримувалася нейтралітету, хоч і орієнтувалася на Захід, а не на СРСР. Після двох тижнів переговорів Фінляндія відмовилася віддати свої території СРСР. Незабаром після цього - 26 листопада - Москва заявила, що фінська артилерія обстріляла радянські частини біля села Майніла на Карельському перешийку, вбивши чотирьох червоноармійців. При тому, що у документах 68-го стрілецького полку 70-ї дивізії, який нібито зазнав обстрілу, немає жодних згадок ні про обстріл, ні про втрати того дня. У 2022 році - за кілька днів до вторгнення - Москва почала рапортувати про обстріл своєї території з боку України та заявила про небезпеку, яка неминуче загрожує жителям Донбасу. Варварські бомбардування фінських міст розпалили ненависть фінів до агресора. АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES У 1939 році "відповідь" СРСР була швидкою. 30 листопада чотири радянські армії, які "чомусь" були повністю готові до кидка, перейшли кордон Фінляндії і завдали ударів одразу за декількома напрямками. Почалися бомбардування Гельсінкі, Тампере та інших міст. У XXI столітті Росія теж почала вторгнення в Україну відразу з кількох флангів та обстріляла Київ, Харків, Івано-Франківськ та низку інших міст. Бойові дії біля Фінляндії у Радянському Союзі називали не війною, а "допомогою робітникам Фінляндії, повсталим проти буржуазного уряду білофінів". У XXI столітті Росія також вважає за краще називати своє військове вторгнення на територію України не війною, а "спецоперацією". На другий день війни на території СРСР створили маріонетковий уряд на чолі з фінським комуністом Отто Куусіненом. У XXI столітті про плани Москви створити в Києві маріонетковий уряд із проросійських політиків за місяць до вторгнення розповідала британська розвідка. 1939 року, на думку низки істориків, радянські генерали планували закінчити фінську кампанію за три тижні до 21 грудня - дня народження Сталіна - і оголосити про перемогу. За даними американської розвідки, 2022 року російські воєначальники теж планували, що наступ на Україну буде швидким і успішним. Снайпера Сімо Хяюхя червоноармійці прозвали "Біла смерть". За різними даними, за три місяці Зимової війни він убив від 200 до 542 радянських військових. АВТОР ФОТО,FINNISH MILITARY ARCHIVES У 1939-1940 роках СРСР натрапив на відчайдушний опір фінських військових. Незважаючи на те, що у фінів було всього 15 танків (СРСР виставив близько 4 000 танків) і вдвічі менше бійців, вони змогли зупинити підрозділи країни Рад, що наступають. За 104 дн